провалювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
провал — у, ч. 1) Дія за знач. провалити, провалювати і провалитися, провалюватися 1), 5). 2) Крізний отвір у чому небудь унаслідок пробою, пролому і т. ін. || Глибоке провалля (у 1 знач.). 3) перен. Те саме, що … Український тлумачний словник
провалити — див. провалювати … Український тлумачний словник
провалювання — я, с. Дія за знач. провалювати … Український тлумачний словник
просаджувати — ую, уєш, недок., просади/ти, саджу/, са/диш, док., перех., розм. 1) Проколювати кого , що небудь чимсь гострим; пробивати, провалювати щось, із силою вдаряючи. 2) перен. Програвати, марно витрачати (звичайно про значну кількість грошей) … Український тлумачний словник
пробивати — 1) = пробити (ударами, натиском утворювати в чомусь отвір, рану, прохід тощо), проломлювати, проломити, проламувати, проламати, прошибати, прошибити; просаджувати, просадити, провалювати, провалити (докладаючи значних зусиль); протикати,… … Словник синонімів української мови
розбити — I = розбивати (ударяючи, порушити цілісність чого н.), побити, розтовкти, розтовкувати, потовкти, потрощити, розтрощити, розтрощувати, розчухрати, розчухрувати, розторощити; розчерепити (ущент, на черепки); стовкти (частини тіла); провалити,… … Словник синонімів української мови
про... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: проахати, пробавити, пробачити, пробачливий … Словник лемківскої говірки
